Піонефроз

Піонефроз - це гнійне розплавлення тканини нирки з утворенням абсцесу. При цьому нирка являє собою суміш гною, паренхіматозної тканини, сечі і, можливо, конкрементів. Піонефроз є кінцевою стадією гнійно-запальних захворювань нирок.

Причини піонефрозу

Безпосередньою причиною виникнення піонефрозу служить патогенна мікрофлора, яка вражає чашково-мискової систему органу. У результаті її обсіменіння розвивається спочатку запальний, а потім і гнійний процес. При неадекватному лікуванні або зниженні імунного захисту організму, гнійний процес швидко прогресує і поширюється. Уражаються тканини нирки, які піддаються гнійного розплавлення. Все, що може в цій ситуації зробити ослаблений імунітет, це обмежити процес навколишніми тканинами. В результаті цього, утворюється великий гнійник, який розміщується на тлі колишньої нирки.

Причин первинного зараження нирки може бути багато. Найчастіше, це попадання інфекції по сечових шляхах, що може бути при постановці нестерильного уретрального катетера або при запальних захворюваннях зовнішніх статевих органів.

Ще однією з причин виникнення піонефрозу може виступати проникаюча травма поперекової області або занесення інфекції потоком крові з хронічних вогнищ. Хронічними вогнищами інфекції в організмі людини, найчастіше, є медленнопрогрессірующіе захворювання вух, горла і носових синусів, які необхідно вчасно і правильно санувати.

Симптоми піонефрозу

Складністю клінічної картини піонефрозу є те, що вона нашаровується на симптоми попереднього захворювання. Приміром, піонефроз розвивається після пієлонефриту, який супроводжується дуже схожими симптомами.

Нирка при піонефрозе

На перший план при піонефрозе виходить загальна симптоматика, для якої характерна слабкість, стомлюваність, пітливість, блідість, порушення сну. Разом з цим, чітко визначаються і місцеві симптоми. Для піонефрозу характерними ознаками є тупі болі в поперековій області, які можуть віддавати в низ живота і область зовнішніх статевих органів. Визначається позитивний симптом Пастернацького, у вигляді посилення болю в ділянці нирок при легкому постукуванні в даній ділянці.

Ще одним характерним для піонефрозу є сечовий синдром. Він проявляється у вигляді зміни сечі. Візуально вона ставиться каламутній з великою кількістю пластівців. Якщо дати сечі відстоятися, то незабаром на дні склянки утворюється осад, що становить приблизно 1/4 рідини.

Таким чином, якщо ви помітили у себе погіршення загального стану, зміна кольору сечі або болі в поперековій області, вам необхідно негайно звернутися до уролога для діагностики та лікування.

Діагностика піонефрозу

Діагностика піонефрозу, як і будь-якого іншого захворювання сечостатевої системи, починається з загальних аналізів крові та сечі. У загальному аналізі крові відзначатиметься підвищена кількість лейкоцитів, зрушення лейкоцитарної формули вліво з появою плазматичних клітин. У загальному аналізі сечі також відзначатиметься велика кількість лейкоцитів, а також бактерій, які при нормальному стані відсутні.

Одним із специфічних методів діагностики піонефрозу є хромоцистоскопия, яка полягає у введенні внутрішньовенно розчину индигокармина з наступним оглядом сечового міхура ендоскопом. При піонефрозе відзначається повна відсутність виділення розчину з ураженої сторони або швидке помутніння промивної рідини.

На оглядової рентгенографії органів черевної порожнини при піонефрозе вдається визначити тінь збільшеної нирки і відсутність контуру поперекового м'яза. При проведенні ж екскреторної рентгенографії контрастну речовину або затримується в нирці або взагалі в неї не потрапляє.

Для більш точної діагностики на сьогоднішній день використовується комп'ютерна томографія та ультразвукове дослідження. З їх допомогою можна визначити локалізацію і характер патологічного процесу в нирці.

УЗД нирки при піонефрозе

З метою диференціальної діагностики піонефрозу з пухлиною нирки проводиться аспіраційна пункційна біопсія під контролем УЗД. Після обстеження аспірата під електронним мікроскопом вдається виявити гнійний детрит або атипові клітини. У першому випадку результати дослідження говорять про піонефрозе, а в другому - про злоякісному новоутворенні.

Лікування піонефрозу

Тактика лікування піонефрозу полягає у видаленні гнійного вогнища. Найчастіше виконується операція з видалення нирки, яка іменується Нефректомія. Якщо стан хворого дуже ослаблене, то нефректомія може виконуватися в два етапи, першим з яких є операція по установці трубки для відведення сечі, а другим - вже безпосередньо видалення органу. Якщо гнійна деструкція з нирки переходить на сечовід, то методикою вибору при лікуванні піонефрозу є операція з видалення нирки і сечоводу - нефроуретеректомія.

Після проведеного оперативного втручання хворому призначається курс антибактеріальної терапії. Він полягає в застосуванні антибіотиків широко спектра дії. Серед них можна виділити антибактеріальні препарати з групи цефалоспоринів і фторхінолонів. Приміром, такі ліки як цетріаксон і офлоксацин. Але застосовувати їх, через безлічі побічних ефектів, рекомендується тільки після консультації фахівця.

Особливості харчування і спосіб життя з піонефрозом

Після операції з видалення нирки, хворому на місце післяопераційної рани ставиться кілька трубок для дренування. На час їх носіння пацієнтам рекомендується дбайливий режим для того, щоб рана адекватно заживала.

Що стосується харчування, то як і при будь-якому іншому захворюванні нирок, при піонефрозе рекомендується 7 дієтичний стіл за Певзнером. Вона полягає у виключенні вживання алкогольних напоїв, кави, міцного чаю, солоних і кислих продуктів. Враховуючи те, що після лікування піонефрозу у пацієнта залишається всього лише одна нирка, дієтичний режим харчування йому необхідно дотримуватися протягом всієї решти життя.

Реабілітація після перенесеного піонефрозу

Так як для лікування піонефрозу призначаються антибіотики у великих дозах, хворі потребують відновлення нормальної мікрофлори кишечника. Для цього використовуються препарати, що містять нормальні бактерії. Такі лікарські засоби як Хілак або Лактобактерин можна придбати в будь-якій аптеці без рецепта лікаря.

У віддалений період хворим рекомендуються поїздки на курорти з мінеральним і грязьовим лікуванням. Серед подібних здравниць на сьогоднішній день найпопулярнішими є Саки та Моршин. Клінічні дослідження показують, що ті пацієнти, які регулярно проходять курси санаторно-курортного лікування, мають набагато менший ризик повторного гнійного захворювання нирок.

Лікування піонефрозу народними засобами

Лікування народними засобами на ранніх стадіях захворювання нічим, крім прогресу патології, не закінчується. А якщо говорити про народному лікуванні в пізні стадії, то на даному етапі вона може бути навіть небезпечно для життя.

При захворюваннях нирок вся народна медицина, як правило, рекомендує використання сечогінних відварів і настоїв різних трав. При гнійному запаленні це може сприяти тільки генералізації інфекції з серйозним наслідками.

Ускладнення піонефрозу

Перед тим, як говорити про ускладнення піонефрозу, необхідно згадати про те, що сам піонефроз вже є ускладненням таких запальних захворювань нирок як пієлонефрит, гломерулонефрит та інші.

Самим грізним ускладненням піонефрозу є сепсис. Під цим медичним терміном мається на увазі загальна системна запальна реакція, яка розвивається внаслідок попадання великої кількість токсичних продуктів обміну в кров. Тобто, фактично, при піонефрозе може розвиватися бактеріальний шок.

Наслідками генералізації інфекції є утворення метастатичних абсцесів в різних органах. Найбільш часто від гнійників страждає печінка, яка в такій ситуації дуже швидко дає декомпенсацію всіх органів і систем і проводить до смерті.

Існують і місцеві ускладнення піонефрозу. Приміром, при розриві абсцесу в околопочечную клітковину розвиватиметься вторинний паранефрит, а при прориві гнійника назовні - нирковий свищ. Варто відзначити, що подібні свищі, через постійні сечових Затока, мають дуже погану схильність до загоєнню.

Крім цього, через підвищеного навантаження на другу нирку в ній може розвиватися амілоїдоз - Захворювання, для якого характерно відкладення в нирковій паренхімі патологічного білка амілоїду.

Профілактика піонефрозу

Перш за все, профілактика піонефрозу повинна бути спрямована на попередження виникнення запальних захворювань нирок. Першим пунктом в цьому має бути уникнути переохолоджень, які відразу ж позначаються на функціональному стані нирок.

Важливим моментом у профілактиці піонефрозу є санація вогнищ хронічної інфекції і адекватне лікування запальних захворювань органів сечостатевого тракту. Для санації вогнищ хронічної інфекції використовуються різні методи лікування. Приміром, при наявності у хворого хронічного гаймориту необхідна консультація отоларинголога з метою проведення в майбутньому сануючої операції.

Адекватне лікування запальних захворювань органів сечостатевого тракту полягає у своєчасному призначенні антибіотиків для ліквідації інфекційного компонента захворювання. Призначати антибіотики краще за результатами бактеріологічного дослідження крові та сечі на чутливість бактерій до антибіотиків. Якщо провести подібне дослідження не надається можливості, призначають антибіотики широкого спектру дії.

Прогноз захворювання

Прогноз для життя - відносно сприятливий. При адекватному своєчасному лікуванні піонефрозу пацієнти мають дуже великий шанс на одужання. Прогноз для роботи - несприятливий, оскільки навіть при професійному своєчасному лікуванні пацієнти позбавляються нирки і отримують другу групу інвалідності, яка за законом передбачає отримання пенсії. Прогноз для одужання, так само, як і прогноз для життя, відносно сприятливий. Шанс на одужання з'являється у пацієнтів тільки при ранньому початку лікування. Але навіть при такій терапії не доводиться розраховувати на збереження нирки як органу.

Ред. лікар уролог Асташин Е.Е.