Бактеріальний шок при урологічних захворюваннях

Бактеріальний шок (бактеріємічний, ендотоксичний, бактеріотоксіческій, септичний, токсікоінфекціоннимі) - це однією з найбільш серйозних ускладнень урологічної патології, яке розвивається внаслідок проникнення в кров великої кількості мікроорганізмів і їх токсинів.

Причини бактеріального шоку

Для розвитку бактеріального шоку при урологічних захворюваннях необхідно відразу кілька факторів. По-перше, це присутність вогнища інфекції в органах сечостатевої системи. По-друге, зниження загальної реактивності організму і, по-третє, відсутність лікування.

Інфекція в органи сечостатевої системи може потрапляти різними шляхами. Одним з найбільш поширених вважається сечовий шлях, коли бактерії потрапляють безпосередньо через сечу. Прикладом такого занесення може бути постановка уретрального катетера з порушенням правил асептики, травма слизової оболонки або порушення відтоку сечі через блокаду сечовивідних шляхів.

Лімфогенний шлях проникнення інфекції грунтується на транспорті бактерій через лімфатичні судини. Подібним шляхом може поширюватися інфекція з сусідніх органів. Наприклад, при запаленні прямої кишки або жіночих статевих органів, можуть виникати і інфекційні захворювання сечових шляхів.

Гематогенний шлях проникнення інфекції полягає в поширенні її з хронічних вогнищ в органи сечостатевої системи по кровоносних судинах. Найбільш частими вогнищами хронічної інфекції є хронічні отити, синусити та тонзиліти. Реалізація вогнищ інфекції відбувається під час зниження загальної імунологічної реактивності, що характерно для зимового періоду, коли відзначаються авітамінози і часті переохолодження.

Симптоми бактеріального шоку при урологічних захворюваннях

Після генералізації інфекції гостра загальна клінічна симптоматика. Хворі скаржаться на підвищення температури тіла, загальну слабкість, нездужання і нічну пітливість. Ці симптоми, як правило, нашаровуються на місцеву симптоматику, що характерно для того чи іншого захворювання, яке стало причиною бактеріального шоку.

На наступному етапі розвитку бактеріального шоку реакцію дають всі органи і системи. У хворих відзначається зниження артеріального тиску, почастішання пульсу і частоти дихання. Це супроводжується підвищеною тепловіддачею і зневодненням організму. Температура тіла підвищується до тих пір, поки не виснажаться захисні системи організму, після чого вона різко падає нижче нормального рівня.

Порушення системи коагуляції при бактеріальному шоці характеризується підвищеною кровоточивістю, носовими або кишковими кровотечами.

Завершальним етапом розвитку бактеріального шоку можна вважати печінкову і ниркову недостатність, які у великому відсотку випадків мають летальний результат.

Як вже говорилося, бактеріальний шок розвивається на тлі поганого або неадекватного лікування. Тому, навіть при найменших симптомах з боку нирок чи інших органів сечостатевої системи, необхідно відразу ж звертатися за допомогою до уролога для того, щоб він призначив адекватне лікування, попередивши цим самим розвитку бактеріального шоку.

Діагностика бактеріального шоку при урологічних захворюваннях

Основою діагностики бактеріального шоку є лабораторні аналізи крові і сечі. Так, у загальному аналізі крові при подібному захворюванні вдається виявити підвищену кількість лейкоцитів із зсувом лейкоцитарної формули вліво і підвищену швидкість осідання еритроцитів. Дані маркери є показниками запального процесу.

При проведенні біохімічного аналізу крові вдається визначити підвищений вміст рівня сечовини і креатиніну, що вказує на патологію нирок. Для уточнення конкретної причини можуть використовуватися ультразвукове дослідження нирок і КТ органів заочеревинного простору. Але навіть і ці сучасні методи не завжди дають точну відповідь, що змушує вдаватися до застосування таких методів як екскреторна урографія або радіонуклідна ренографія, які спрямовані на з'ясування функціонального стану нирок.

При розвитку порушень коагуляції, Характеризируется кровоточивістю, необхідно провести аналіз крові на згортання. Як правило, при даному захворюванні відзначається порушення часу кровотечі і часу згортання крові по Лі-Уайту.

Так, при бактеріальному шоці проводиться посів сечі і крові на патологічну флору. На підставі даних аналізів виявляється вид бактерій, які привели до розвитку захворювання, і підбирається відповідна антибактеріальна терапія.

Бакпосів крові - основний метод дослідження

Лікування бактеріального шоку

Лікування проводиться в стаціонарі. Лікування даного захворювання підрозділяється на загальні реанімаційні заходи, специфічну антибактеріальну терапію та лікування основного захворювання.

Загальні реанімаційні заходи полягають у терапії киснем, призначення серцевих препаратів і проведенні штучної вентиляції легень у разі її необхідності.

Антибактеріальна терапія призначається на підставі результатів бактеріологічного дослідження крові. Якщо результатів бакпосева ще немає або його неможливо провести, призначаються антибіотики широкого спектру дії. До них відносяться група пеніцилінів, цефалоспоринів та аміноглікозидів. Такі препарати як ампіцилін, цефазолін, цафетаксім і канаміцин.

Як правило, лікування основного захворювання співпадає з лікуванням бактеріального шоку, тобто, для його лікування не потрібно призначати додаткових препаратів. Хоча при певній патології, наприклад, при паранефрите, необхідні операційні заходи. Вони полягають в розтині гнійника і евакуації його вмісту.

Особливості харчування і спосіб життя

При важких формах септичного шоку хворі досить часто знаходяться в несвідомому стані. Це змушує проводити ним заходи щодо парентерального харчування. У такій ситуації внутрішньовенно вводяться розчини білка, ліпідів і вуглеводів.

При свідомому стані хворі ведуться як пацієнти із захворюваннями нирок, тобто їм призначається 7 дієтичний стіл за Певзнером, який виключає застосування солоних, гострих, смажених і перчених продуктів.

Що стосується способу життя, то хворим варто побоюватися переохолоджень, які можуть призводити до повторного захворювання нирок. Варто відзначити, що кожне захворювання органів сечостатевої системи, яке розвивається після перенесеного бактеріального шоку, має дуже тяжкий перебіг і дає величезну кількість ускладнень.

Реабілітація після хвороби

Оскільки всі хворі з бактеріальним шоком при урологічних захворюваннях знаходяться на найпотужнішому антибактеріальній лікуванні, після одужання їм необхідно пройти курс лікування біфідобактеріями для профілактики дисбактеріозу. Для даної мети чудово підійдуть такі препарати як хилак і лактобактерин, які обсеменяются кишечник доброякісними бактеріями і не дають можливості розвиватися злоякісним. Ці препарати можна придбати в будь-якій аптеці без рецепта.

У віддаленому періоді з метою профілактики вторинного інфікування і повторного захворювання хворим рекомендується відпочивати на курортах з мінеральними водами, типу Саки або Моршин.

Лікування народними засобами

Лікування народними засобами при бактеріальному шоці неприпустимо, оскільки воно не тільки не ефективно, але й може сприяти більш бурхливому перебігу захворювання. Справа в тому, що при лікуванні народними засобами, в основному використовуються різноманітні настоянки і відвари, які є дуже гарним живильним середовищем для зростання і розмноження бактерій. Тому, при застосуванні такого роду лікування відбувається тільки розвиток і посилення інфекційного процесу, яке потім в два рази важче піддається антибактеріальній лікуванню.

Ускладнення бактеріального шоку при урологічних захворюваннях

При гострому розвитку бактеріального шоку може наставати різке падіння артеріального тиску, яке загрожує пацієнтам порушенням свідомості і впаданням в кому.

З боку нервової системи при бактеріальному шоці розвивається енцефалопатія, яка, через погані терапевтичних процедур, може прогресувати і закінчуватися тієї ж комою.

Бактеріальний шок, який розвивається через попадання в кров великої кількості бактерій, може ускладнитися утворенням гнійників в різних органах і частинах тіла. Найбільш часто уражаються ті органи, які мають підвищений кровообіг. Серед них можна виділити легені, печінка, мозок і селезінку. Абсцеси даних органів супроводжуються характерною клінічною симптоматикою. Тому, при виникненні абсцесу в якомусь органі, необхідно дослідити весь організм, в тому числі і нирки, тому що причина абсцесу може ховатися саме в патології даного органу.

Профілактика бактеріального шоку при урологічних захворюваннях

Попередження розвитку бактеріального шоку, насамперед, має бути спрямоване на попередження розвитку бактеріальних захворювань нирок. Для цього, як мінімум, необхідно санувати осередки хронічної інфекції в організмі, якими можуть виступати хронічні запалення вух, зубів, ротоглотки і навколоносових синусів. Лікування названих захворювань проводиться у відповідних фахівців.

Також для профілактики захворювань нирок необхідно підтримувати рівень імунітету. Це можна робити, постійно приймаючи курси вітамінотерапії, одягаючись по сезону і щорічно відпочиваючи на курортах. Крім цього, якщо у хворого в анамнезі були аутоімунні захворювання нирок, типу гломерулонефриту, то йому необхідно здати кров на імунний статус. Це можливо тільки в спеціальних імунологічних лабораторіях, які розташовуються у великих медичних центрах.

Якщо попередити розвиток захворювань сечостатевої системи не вдалося, то на цьому етапі завданням лікарів є попередження генералізації процесу. Цього можна добитися, якщо вчасно призначити адекватне антибактеріальне лікування. Крім того, є деякі інфекційні захворювання нирок, для лікування яких необхідне оперативне втручання, яке також має бути проведено в найближчі терміни.

Ще одним напрямком у профілактиці бактеріального шоку при урологічних захворюваннях є забезпечення нормальної медичної допомоги, яка виключає зараження організму. Цього можна добитися, використовуючи стерильні одноразові уретральні катетери та працюючи виключно в асептичних умовах.

Ред. лікар уролог Асташин Е.Е.