Стеатоз

Стеатоз (жирова дистрофія печінки, жировий гепатоз) - захворювання печінки, при якому відбувається осередкове або дифузне (розсіяне) відкладення жиру в її клітинах (гепатоцитах).

Стадії і симптоми стеатоза

Стеатоз печінки - досить підступне захворювання, так як довго себе ніяк не проявляє. Зокрема на першій своїй стадії, коли жирові вкраплення тільки починають відкладатися в печінці, не порушуючи при цьому цілісності її клітин-гепатоцитів, симптоми стеатоза відсутні.

Друга стадія захворювання характеризується жировою дистрофією значної частини печінки, вкраплення жиру збільшуються в розмірах, зливаються один з одним, утворюючи кісти, внаслідок чого відбувається відмирання (некроз) власних клітин печінки. При цьому людина починає відчувати наступні симптоми стеатоза:

• слабкість
• періодична або постійна нудота
• важкість у правому підребер'ї
• біль при пальпації (обмацуванні) правого підребер'я
• здуття живота
• непереносимість жирної і смаженої їжі
• внаслідок збільшення печінки з'являється відчуття здавлювання внутрішніх органів
• періодична безпричинна біль в області печінки.

Третя стадія стеатоза, яку ще називають предціррозівной, характеризируется руйнуванням печінки. Структурна цілісність печінки порушується внаслідок розростання сполучної тканини, яка замінює власну паренхіму (тканина) печінки. Орган збільшується в розмірах, порушується відтік жовчі.

Симптоми стеатоза на його третин стадії:

• жовті склери очей
• жовтий відтінок шкіри
• нудота, нерідко перехідна в блювоту
• на шкірі з'являються висипання, вона свербить і свербить.

Крім того, в результаті зниження імунітету, у хворих нерідко спостерігається непрямий симптом стеатозу печінки, а саме часті простудні захворювання.

Причини виникнення і розвитку захворювання

Невелика частка жиру (приблизно 5%) є в печінці будь-якого здорової людини. Про можливе стеатозе можна говорити в тому випадку, коли масова частка жиру в печінці більше 10%. У деяких запущених випадках вміст жиру досягає 50-60%.

Фактори, що ведуть до виникнення і розвитку стеатозу печінки:

1. Токсична дія на печінку:

• надмірне вживання алкоголю. Інформація про токсичну дію алкоголю вже давно не є секретом. При цьому, чим більше алкоголю надходить в організм, тим виразніше спостерігається жирова дистрофія печінки, яку називають алкогольним стеатозом
• тривалий прийом деяких медикаментів, зокрема кортикостероїдів, цитостатиків, антибіотиків-тетрациклінів, туберкулостатичних і протипухлинних препаратів

2. Порушення обміну речовин:

• цукровий діабет другого типу
• патології щитовидної залози
• синдром Іценко-Кушинга (захворювання, при якому виробляється надмірна кількість гормонів надниркових залоз)

3. Дисбаланс в харчуванні:

• надмірне вживання їжі багатої на жири і вуглеводи. Така їжа перевантажує печінку, вона не в змозі вивести величезну кількість жирів і тому відкладає частину з них в печінкових клітинах

• хронічний панкреатит, язвений коліт. У кожного третього хворого з панкреатитом і колітом виникає ще й жирова дистрофія печінки
• незбалансоване харчування, дефіцит білків, вітамінів, мінералів
• хронічне недоїдання

4. Гіпоксія (кислотне голодування тканин організму) - у деяких випадках симптоми стеатоза спостерігаються в осіб страждаючих легеневими захворюваннями, а також серцево-судинної недостатністю.

Стеатоз печінки діагностують у людей різних вікових категорій, навіть у дітей, але, тим не менш, найчастіше захворювання виникає у людей (переважно жінок) страждають ожирінням, у зловживають алкоголем чоловіків, а також у літніх людей з цукровим діабетом.

Діагностика та лікування стеатозу печінки. Дієта при стеатозе.

У зв'язку з недостатньо вираженою симптоматикою стеатоз печінки нерідко діагностується випадково або при черговому плановому обстеженні.

Весь комплекс діагностичних заходів включає в себе:

1. Біохімічний аналіз крові, який дозволяє виявити всі необхідні показники стану печінки і призначити правильне лікування стеатозу печінки. Серед таких показників: білірубін, холестерин, рівень підвищення ферментів (білків) АСТ і АЛТ та інші.

2. Ультразвукове обстеження печінки, селезінки, жовчного міхура. На першій стадії захворювання явний клінічний симптом стеатоза - незначне збільшення печінки. При подальшому розвитку патології збільшується ще й селезінка. Крім того, за допомогою УЗД визначається ехогенність печінки, а також наявність жирових кіст.

3. Лапароскопія - ендоскопічне дослідження печінки та інших органів черевної порожнини.

4. Комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія. Дане обстеження допомагає виявити щільність тканин печінки.

5. Біопсія печінки - мікроскопічне дослідження частинки тканини печінки з метою виявлення жирових вкраплень або сполучної тканини.

Лікування стеатозу печінки починається з усунення причини захворювання. Більшість випадків неалкогольного стеатозу виникають на тлі надлишкової ваги тіла. З цієї причини лікування стеатозу печінки неалкогольного походження повинно починатися з правильно підібраною низькокалорійної дієти.

Мінімум жирів (зокрема жирів тваринного походження), мінімум вуглеводів (зокрема так званих «порожніх» вуглеводів), розумний максимум білків - головний принцип дієти при стеатозе. Допускається вживання поліненасичених жирів, які містяться в рибі і горіхах. Крім того, важливо вживати фрукти й овочі, багаті на вітамін А.

У раціоні хворого стеатозом повинні бути відсутніми смажена, жирна, навариста їжа, бобові, гриби, копченості, кава, газовані напої та інші продукти з підвищеним вмістом жирів і вуглеводів.

Фізична активність (плавання, біг, гімнастика) рекомендується в якості допоміжного методу лікування стеатозу печінки у людей страждають ожирінням, а також у хворих на цукровий діабет. Терапія стеатоза у огрядних інсулінозалежних людей включає в себе також прийом препаратів з класу бігуанідів, наприклад Метформіну.

Медикаментозне лікування стеатозу печінки підбирається кожному пацієнту окремо на основі результатів діагностики і включає засоби для поліпшення обміну жирів (фолієва і ліпоєва кислота, вітамін В12, холін хлорид), а також гепатопротектори (Карсил, Ессенціале, Хофітол, Урсосану, Гептрал та інші).

Основа лікування стеатозу печінки у разі його алкогольного походження - відмова від алкоголю. Тільки після цього можна проводити терапію за вищевказаною схемою.

Перша стадія стеатоза, як правило, успішно лікується. За умови виконання всіх лікарських призначень та рекомендацій ефективної терапії піддається і стеатоз другій стадії. Лікування стеатозу печінки третьої стадії зводиться до підтримуючої медикаментозної терапії, мета якої - зупинити процес розпаду печінкових клітин.