Аналіз крові на білірубін
Білірубін - це пігмент, що міститься в жовчі і в сироватці крові. Утворюється він у процесі розпаду гемоглобіну. За обмін даного пігменту в організмі відповідає печінка, саме тому підвищення його рівня, яке зовні проявляється як жовтяниця
Зміст
При проведенні аналізу крові на білірубін фахівцями зазвичай визначається два типи цієї речовини - прямий білірубін і непрямий. Прямий - це пігмент вже пов'язаний в печінці і підготовлений до виведення з організму, а непрямий є нещодавно утвореним і ще не знешкодженим. Обидва ці види разом складають загальний білірубін.
При проведенні аналізу зазвичай враховують концентрацію обох видів білірубіну і загальний показник. А розшифровка аналізу крові на білірубін передбачає зіставлення змісту даного пігменту в різних формах в отриманому аналізі, з нормами для людей різного віку. При цьому необхідно враховувати, що за загальним аналізом крові білірубін визначити неможливо, необхідно проводити біохімічний.
Показання для проведення біохімічного аналізу крові на білірубін
На сьогодні існує чіткий перелік рекомендацій, коли необхідно провести біохімічний аналіз крові на білірубін. Зазвичай його рекомендують:
- при лікуванні препаратами, які можуть негативно позначатися на роботі і стані печінки;
- для діагностики прохідності жовчних шляхів;
- для діагностики цирозу і гепатит А, а також оцінки роботи печінки;
- при хворобі Жильбера;
- при діагностуванні захворювань, протікання яких характеризується руйнуванням еритроцитів, наприклад, жовтяниці новонароджених або захворювань крові;
- при підозрі на рак печінки;
- з метою оцінки ступеня алкогольного або токсичного отруєння.
Крім того, аналіз крові на білірубін необхідний при неонатальної желтушки у новонароджених, коли треба приймати рішення про необхідність її лікування.
Для визначення загального білірубіну в аналізі крові необхідно взяти кров з ліктьової вени. Забір крові проводять вранці натщесерце. Перед тим як здавати аналіз необхідно утримуватися від прийому їжі, як мінімум протягом 8-ми годин. За три дні від здачі аналізу треба відмовитися від прийому алкоголю і жирної їжі.
Норми білірубіну в аналізі крові
При проведенні діагностики необхідно враховувати, що норми білірубіну в аналізі крові можуть дуже сильно варіюватися - від 3,4 до 17,2 мкмоль / л. Це нормальні рівні загального білірубіну в аналізі крові. Для прямого білірубіну нормальною вважається концентрація в рамках 0-3,5 мкмоль / л.
При цьому треба враховувати, що у дітей норми відрізняються, наприклад, у новонароджених білірубін підвищується часто і це є фізіологічним станом, тому для дітей перших діб життя норма становить до 103 мкмоль / л, на другий день він може піднятися до 170 мкмоль / л, на третій-четвертий день - до 255 мкмоль / л. Потім білірубін починає потроху опускатися, і до п'ятого дня норма становить до 205 мкмоль / л, а до сьомого - до 170 мкмоль / л.
Також слід враховувати, що норма білірубіну в аналізі крові жінки трохи нижче, ніж у чоловіка. Це пояснюється тим, що організм жінки продукує менше еритроцитів, тому в крові буває менше гемоглобіну, результатом розпаду якого і є білірубін. Підвищення білірубіну у жінок буває в третьому триместрі вагітності.
Головним симптомом підвищення білірубіну у людини є жовтяниця. Якщо його рівень становить не більше 85 мкмоль / л - це жовтяниця в легкій формі, при утриманні білірубіну в межах 87-159 мкмоль / л ставлять діагноз среднетяжелой жовтяниці. Якщо показники перевищують 160 мкмоль / л - це важка жовтяниця.
Причини високого і низького білірубіну
Інколи під час розшифровки аналізу крові на білірубін стають помітними відхилення від нормальних показників в строну підвищення або зниження його рівня. Основними причинами зростання рівня даного пігменту є гемоліз або занадто швидке руйнування еритроцитів, а ще проблеми з відтоком жовчі або порушення процесу зв'язування білірубіну в печінці.
При підвищенні руйнування еритроцитів помітно збільшується вміст гемоглобіну в крові, результатом цього стає підвищення кількості непрямого токсичного білірубіну. Головною причиною такого стану є гемолітичні захворювання крові, наприклад, серповидно-клітинна анемія, таласемія, микросфероцитоз та інші.
При цирозі печінки, а також при гепатитах порушуються процеси переробки білірубіну в печінці, що також призводить до підвищення його рівня в крові. Також причиною підвищення білірубіну може стати дефіцит вітаміну В12. Досить частою причиною порушення обміну білірубіну є захворювання Жильбера - спадково обумовлена патологія, при якій спостерігається нестача печінкового ферменту відповідального за переробку непрямого білірубіну.
Ще одна ситуація, коли білірубін в біохімічному аналізі крові буде підвищеним - це жовчнокам'яна хвороба. Також він підвищується при холециститі, інфекції або раку жовчного міхура, так як всі ці захворювання призводять до порушення відтоку жовчі з жовчного міхура і печінки.
Лікування підвищеного рівня білірубіну зазвичай починають з виявлення причин такого стану. Спочатку лікар з`ясовує, що саме заважає нормальному обміну білірубіну або встановлює патологію, а потім переходить до з'ясування причин, які обумовлюють появу даної патології.
У деяких ситуаціях аналіз крові на білірубін може показати його зниження. Такий стан також може бути ознакою захворювання. Наприклад, воно може свідчити про розвиток ішемічної хвороби серця. Крім того, зниження вмісту даного пігменту в крові може виникати після прийому деяких лікарських препаратів. До таких препаратів відносять всі ліки, які здатні активізувати ферментацію печінки, це і вітамін С, і теофілін, і фенобарбітал, та інші.
