Аденокарцинома

Аденокарцинома - це злоякісна пухлина (рак), яка складається із залозистої тканини, що є частиною епітеліальної тканини. Такі пухлини можуть утворюватися в багатьох тканинах людського організму. Діагностика аденокарцином, як правило, обумовлюється місцем їх локалізації (товстий кишечник, шлунок, легені, пряма кишка, матка і інш.). Головним методом лікування раку вважається хірургічне втручання. За свідченнями доктора, операція може поєднуватися з променевою і хіміотерапією.

Аденокарцинома матки

З злоякісних пухлин жіночої статевої сфери найчастіше зустрічається аденокарцинома матки (рак ендометрія), Яка утворюється з внутрішнього шару матки. В основному рак ендометрія виникає у жінок у віці 50-65 років (період менопаузи). У нинішній час розрізняють чотири стадії раку матки, кожна з яких завдяки сучасній медицині піддається лікуванню.

Сьогодні існує безліч факторів ризику розвитку раку ендометрія: цукровий діабет, ожиріння, високий рівень жіночого статевого гормону (естрогену) в крові, пізня менопауза, гіпертонічна хвороба, генетична схильність, безпліддя і тривале (більше п'яти років) лікування злоякісної пухлини молочної залози препаратом Тамоксифен.

Симптоматика аденокарциноми матки:

• Постійні болі в попереку ниючого характеру.
• Рясні і тривалі менструальні кровотечі у жінок, що не вступили в менопаузу.
• Маткові кровотечі, що виникають в період менопаузи (після довгої перерви).
• Збільшення розміру живота (на пізніх стадіях).

Основними методами діагностики аденокарциноми матки є: ультразвукове дослідження органів малого тазу, гінекологічне обстеження, гістероскопія з біопсією ендометрія і діагностичне вишкрібання порожнини матки.

Що стосується лікування раку ендометрія, то воно залежить від стадії патологічного процесу. На першій стадії хвороби видаляють матку та її придатки. При аденокарциноме матки другій стадії крім видалення матки та її придатків видаляють ще й навколишні лімфатичні вузли (які, можливо, вражені метастазами). Більш пізні стадії раку лікуються шляхом опромінення матки або хіміотерапії. У лікарському лікуванні використовуються такі препарати: Цисплатин, Карбоплатин, Доксорубіцин і інш.

Рак шлунку

Рак (аденокарцинома) шлунка ніколи не виникає на здоровій грунті. Його утворення завжди передують різні захворювання, які називають передраковими. Основними причинами аденокарциноми шлунка є:

• Інфікування бактерією Helicobacter pylori (особливо в молодому віці).
• Гастректомія (хірургічне видалення частини шлунка), гастрити, перніціозна анемія.
• Спадкові фактори.
• Вживання продуктів, які містять високий відсоток нітритів або нітратів.
• Мале вживання фруктів і овочів.
• Копчені, приготовані на вогні, мариновані та солоні продукти також складають високий ризик для виникнення раку шлунка.

Клінічні ознаки аденокарциноми шлунка:

• Втрата ваги і апетиту.
• Болі в надчеревній області.
• Шлунковий дискомфорт.
• Слабкість і втому.
• Нудота і блювання.
• Утруднення при ковтанні.
• Зригування, печія, посилене газоутворення.
• Здуття живота.
• Психічна депресія.
• Блідість шкіри обличчя.
• Сухість і в'ялість шкірних покривів.
• Чорний стілець.
• Анемія через шлунково-кишкової кровотечі і інш.

Симптоматика аденокарциноми шлунка різноманітна і надзвичайно складна. Клінічні ознаки можна розділити на дві групи: загальні та місцевого характеру. Скарги хворих залежать від локалізації злоякісної пухлини, а також від стадії її розвитку. На ранніх етапах пацієнти можуть і не помітити ніяких симптомів, але з часом клінічна картина стає яскраво вираженою.

Діагностика раку шлунка включає в себе фізичне обстеження, історію хвороби, аналізи калу, гастроскопію, рентгенографію і загальний аналіз крові.

Сьогодні найефективнішим і єдиним методом лікування аденокарциноми шлунка є оперативне втручання. Під час операції видаляється частина шлунка (іноді й весь орган), прилеглі лімфатичні вузли, а також селезінка і підшлункова залоза (якщо є підозри, що пухлина поширилася на ці ділянки).

Аденокарцинома прямої кишки

Рак прямої кишки на сьогоднішній день займає третє місце серед злоякісних пухлин шлунково-кишкового тракту. Представники сильно статі страждають даним захворюванням частіше, ніж жінки. Аденокарцинома прямої кишки розвивається вище сфінктера, переважно в тазовому відділі (в ампулі прямої кишки). Метастазувати пухлина може в печінку, в товстий і тонкий кишечник, а також в різні інші внутрішні органи.

Клінічна картина і симптоматика захворювання проявляються наступним чином: зростаюче злоякісне утворення викликає роздратування в прямій кишці, з кишки йдуть слизові виділення, скупчення яких провокує часті позиви. Хворі страждають тенезмами. З часом пухлина починає виразкуватись, що призводить до виділення розпалися тканин, гною і крові. Гнійні виділення в подальшому стають іхорозного і смердючими.

Також при аденокарцинома прямої кишки у пацієнтів спостерігається неправильне проходження калу і утруднення акту дефекації. У такі періоди хворі скаржаться на болі, здуття і важкість у нижній половині живота. Проноси чергуються з запорами. Іноді навіть виникає часткова або повна непрохідність. Крім цього, розвивається швидка стомлюваність, розлад самопочуття, безсоння, слабкість, блідість і втрата апетиту.

На пізніх стадіях аденокарциноми прямої кишки виникають явища кахексії. Також через втрату крові наростає анемічний синдром. Хворих мучать смердючі виділення з прямої кишки і тенезми. Метастази ще більше ускладнюють важкий стан пацієнтів. При ігноруванні лікування (або при його неефективності) смерть настає через один-два роки.

Оперативне лікування може здійснюватися тільки при відсутності метастазів. Радикальна операція полягає в резекції (видаленні певної частини) прямої кишки із залишенням ануса або в ампутації (повне видалення прямої кишки і заднього проходу).

Хірургічне втручання при аденокарцинома прямої кишки є дуже складною процедурою, яка в даний час завдяки удосконаленню техніки значно зменшила відсоток смертності.