Гірсутизм

Лікування гірсутизму

Лікування гірсутізмаявляется найбільш важким завданням, що обумовлено не тільки гіперсекрецією андрогенів, але і їх периферичним метаболізмом.

На рівні тканини-мішені, зокрема волосяного фолікула, відбувається перетворення Т в активний дигідротестостерон під впливом ферменту 5 -редуктази. Важливе значення відіграє підвищення фракцій вільних андрогенів, що посилює клінічні прояви гіперандрогенії.

Лікування гірсутизму передбачає блокування дії андрогенів різними шляхами:

• гальмування синтезу в ендокринних залозах,
• збільшення концентрації ПССГ, т. е. зниження біологічно активних андрогенів,
• гальмування синтезу дигідротестостерону в тканини-мішені за рахунок пригнічення активності ферменту 5 -редуктази,
• блокада рецепторів до андрогенів на рівні волосяного фолікула.

Враховуючи роль жирової тканини в синтезі андрогенів, неодмінною умовою при лікуванні гірсутизму у жінок з ожирінням є нормалізація маси тіла. Показана чітка позитивна кореляція між рівнем андрогенів і індексом маси тіла. Крім того, враховуючи роль інсуліну в гіперандрогенії у жінок з СПКЯ, необхідна терапія інсулінорезистентності.

Комбіновані оральні контрацептівишіроко використовуються для лікування гірсутизму, особливо при нерізко виражених формах. Механізм дії КОК заснований на придушенні синтезу ЛГ, а також підвищенні рівня ПССГ, що знижує концентрацію вільних андрогенів. Найефективніші, виходячи з клінічних досліджень, КОК, що містять дезогестрел, гестоден, норгестімат.

Одним з перших антиандрогенів був ціпротеронацетат (андрокур), механізм дії якого заснований на блокаді рецепторів андрогенів в тканині-мішені і придушенні гонадотропної секреції. Антиандрогеном також є Діані-35, поєднання 2 мг. ціпротеронацетат з 35 мкг. етинілестрадіолу, що володіє ще і контрацептивним ефектом. Посилення антиандрогенного ефекту діане можна домогтися додатковим призначенням Андрокуру - по 25-50 мг. з 5-го по 15-й день циклу. Тривалість лікування становить від 6 місяців до 2 років і більше. Препарат переноситься добре, з побічних ефектів іноді на початку прийому відзначається млявість, пастозність, масталгия, надбавка у вазі і зниження лібідо.

Спіронолактон (верошпирон) також володіє антиандрогенною ефектом. Блокує периферичні рецептори і синтез андрогенів у надниркових і яєчниках, сприяє зниженню маси тіла. При тривалому прийомі по 100 мг. в день відзначається зменшення гірсутизму. Побічна дія: слабкий діуретичний ефект (у перші 5 днів лікування), млявість, сонливість. Тривалість лікування - від 6 місяців до 2 років і більше.

Флутамід - нестероїдний антиандроген, використовуваний при лікуванні раку простати. Механізм дії заснований переважно на гальмуванні росту волосся шляхом блокади рецепторів і незначного пригнічення синтезу Т. Побічної дії не відзначено. Призначається по 250-500 мг. на день протягом 6 місяців і більше. Вже через 3 місяці відзначений виражений клінічний ефект без зміни рівня андрогенів в крові.

Агоністи гонадотропних рілізінгових гормонів (золадекс, диферелін депо, бусерелін, декапептил) для лікування гірсутизму використовуються рідко. Їх можна призначати при високому рівні ЛГ. Механізм дії заснований на блокаді функції гіпофіза і, отже, ЛГ-залежного синтезу андрогенів в клітинах теки яєчників. Недоліком є поява характерних для клімактеричного синдрому скарг, обумовлених різким зниженням функції яєчників. Ці препарати для лікування гірсутизму використовуються рідко.

Медикаментозне лікування гірсутизму не завжди ефективно, тому широкого поширення набули різні види епілляціі (електро-, лазерної, хімічної та механічної).

Гиперандрогения і хронічна ановуляція спостерігаються при таких ендокринних порушеннях, як адреногенітальний синдром, нейрообменно-ендокринний синдром, хвороба Кушинга і гіперпролактинемія. При цьому в яєчниках розвиваються морфологічні зміни, подібні з синдромом полікістозних яєчників, і має місце гіперандрогенія. У подібних випадках мова йде про так званих вторинних полікістозних яєчниках і основним принципом лікування є терапія вищеперелічених захворювань.