Симптоми венеричних захворювань у чоловіків
Під венеричними захворюваннями в російськомовній науковій літературі прийнято вважати хвороби, які переважно передаються статевим шляхом. Окремий акцент необхідно зробити на слові «переважно», оскільки майже всі венеричні захворювання мають і інші механізми та шляхи передачі. Напевно, багатьом відомо, що походження такої назви бере свій початок з давньогрецької міфології, де ім'я Венери носила богиня любові і краси.
Зміст
Що стосується представників даної групи патологій, то історично і на сьогоднішній день можна виділити декілька захворювань, які зустрічаються частіше інших. По-перше, це всім відомий сифіліс, від якого страждали не тільки середньовічні жінки легкої поведінки, але й представники дворянства. Більш того, багато відомих людей пішло на той світ саме через цієї патології. Залишається вона актуальною і по сьогоднішній день. Природно, кількість смертей від сифілісу різко зменшилася, але реєструють захворювання раніше часто.
Другим за популярністю є гонорея, більш відома в народі як французький нежить або трипер. Від цього, також історичного, захворювання страждають і до нашого часу, нехай і в меншій формі.
Серед інших бактеріальних венеричних захворювань слід виділити хламідіоз і уреаплазмоз, які зустрічаються дещо рідше попередніх форм.
Досить часто причиною венеричного захворювання є вірусна інфекція. Найбільш поширеними вірусами, що передаються статевим шляхом, є вірус СНІДу і генітальний герпес.
Не варто забувати про те, що причиною венеричного захворювання можуть бути гриби або паразитарні організми. У таких випадках пацієнту загрожує кандидоз, трихомоніаз або фтириаз. Дещо рідше статевим шляхом передається короста.
Шляхи зараження венеричними захворюваннями
Як можна було здогадатися з визначення, найбільш поширеним шляхом передачі даних захворювань є статевий. При цій, інфекція може передаватися під час статевого акту, що здійснювався як природним, так і протиприродним шляхом. Доказом цього може служити висока швидкість поширення СНІДу серед гомосексуалістів.
Але, як би там не було, нерозумно вважати, що венеричні захворювання можуть передаватися виключно статевим шляхом. Не менш небезпечним є використання загальних гігієнічних предметів, через які також може поширюватися збудник. Такий шлях передачі іменується контактно-побутовим і може здійснюватися через мокрі рушники, одяг.
Для деяких захворювань існують особливі шляхи передачі. Приміром, СНІД може поширюватися від матері до дитини. Це називається вертикальним шляхом передачі. Це ж захворювання може передаватися і під час переливання крові, що в такому випадку називається парентеральним механізмом передачі інфекції.
Симптоми і ознаки венеричних захворювань у чоловіків
Ознаки венеричних захворювань можуть бути самими різними і залежать від того чи іншого захворювання. Приміром, на самому початковому етапі сифіліс проявляється наявністю всього лише одного виразкового дефекту шкіри або слизової оболонки. Це іменується м'яким шанкр. Пізніше розвивається генералізовані висипання і твердий шанкр, що проявляється виразками з краями, які мають хрящевінную консистенцію.
Сифілітичний м'який шанкр
Основним симптомом для гонореї є виділення з сечівника зеленого гною. Цей процес супроводжується сильним болем в статевому члені, яка виникає під час акту сечовипускання і еякуляції. Якщо на початковому етапі не зупинити процес, то можливий розвиток некрозу статевого члена. Крім цього, не варто забувати про можливість поширення захворювання в інші органи і сполучну тканину.
Генітальний герпес проявляється везикулезного висипанням на статевих органах. Воно має точно такий же характер, як і висипання на губах при звичайному герпесі. Після розриву прозорих капсул на їх місці утворюються корки.
Найбільш грізним венеричним захворюванням на сьогоднішній день є синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який викликається вірусом імунодефіциту людини. У зв'язку з відносною молодістю захворювання і її злоякісним перебігом, на сьогоднішній день ще не придумано ліки від СНІДу. Клінічна картина даної патології досить різноманітна і може виявлятися практичним будь-яким інфекційним або гнійним захворюванням, що протікає в особливо важкій формі.
Будь-які зміни на статевих органах, поява не характерного для вас запаху або виділень має змусити насторожитися і звернутися до лікаря.
Діагностика венеричних захворювань
Крім клінічної картини, яка майже завжди дає можливість точно визначити не тільки характер, а й стадію захворювання, таким пацієнтам досить часто доводиться здавати величезна кількість інших додаткових аналізів для остаточного підтвердження діагнозу.
Мабуть, найбільш швидким і простим методом є мікроскопія мазка, яка досить широко застосовується при сифілісі, гонореї, трихомоніазі, хламідіозі та інших бактеріальних венеричних захворюваннях. У більшості випадків, даний метод дає можливість вже на протязі 20 хвилин дізнатися точний діагноз.
Мікроскопія мазка полягає в розгляданні зіскрібка зі статевих органів через збільшувальне скло світлового мікроскопа. Таким чином вдається побачити тіла бактерій, які стали збудниками захворювання. На жаль, збудника вірусного захворювання таким чином виявити не можна.
Мікроскопія мазка гонореї
У тій ситуації, коли мікроскопічно не вдається визначити збудника або для того, щоб остаточно переконатися в діагнозі, часто використовується культуральний метод, який полягає в посіві збудника на живильне середовище, де незабаром виростають цілі колонії мікробів. Даний спосіб більш дорогий і для його проведення необхідно набагато більше часу.
Наступними методами, які досить часто застосовуються при венеричних захворюваннях, є серологічні проби. Вони спрямовані на те, щоб визначити кількість антитіл у крові, які встигли виробитися для боротьби з чужорідним агентом. Даний метод застосовується скоріше навіть не для визначення захворювання, а для з'ясування ступеня його прогресування. Для проведення даного аналізу з вени людини береться приблизно 5 мілілітрів крові.
Всі перераховані методи, крім останнього, можуть використовуватися виключно при бактеріальної патології. Що ж стосується вірусної етіології захворювання, то тут можуть знадобитися методи кілька сучасніше. Приміром, за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з крові людини вдається виділити ДНК або РНК практично будь-якого вірусу, що може підтвердити такі венеричні захворювання як СНІД або генітальний герпес.
Симптоматичне лікування венеричних захворювань
Симптоматичні лікування даної групи захворювань можливо тільки тоді, коли воно комбінується з адекватної антибактеріальної або противірусні терапією, тобто, з етіологічним лікуванням. Якщо ж симптоматична терапія приймається самостійно, без етіологічного і патогенетичного лікування, то вона здатна привести тільки до розвитку ускладнень.
Що ж стосується комбінованої симптоматичної терапії, то в її якості можна застосовувати найрізноманітніші препарати. Приміром, якщо хвороба супроводжується болем і підвищенням температури тіла, то можна використовувати такі препарати як парацетамол або ібупрофен, які дуже добре знижують температуру тіла і в той же час володіють прекрасним знеболюючим ефектом.
В принципі, що стосується народного лікування, то тут не існує якихось жорстких рамок, які обмежують його використання. Якщо лікування гонореї або сифілісу буде супроводжуватися ваннами для статевого члена із трав з антисептичними властивостями, то це матиме виключно позитивний ефект на перебіг захворювання. Правда, якщо ви хочете обмежитися всього лише одним народним лікуванням, то такого краще не робити, так як захворювання типу гонореї або сифілісу дуже швидко прогресують без антибактеріальної терапії.
Звернення за допомогою до фахівця
З самого першого дня появи венеричних захворювань вони вважаються ганебними в суспільстві, тому більшість з пацієнтів йдуть їх лікувати не в спеціалізовані медичні установи, а до лікарів на будинок або народним цілителям. Здавалося б, яка різниця, де доктор буде лікувати гонорею, в стаціонарі або вдома. Виявляється, є дуже велика різниця, так як вдома дуже важко створити всі ті необхідні стерильні умови для адекватного лікування захворювання. Досить таки часто, випадки лікування вдома перетворювалися на випадки досить серйозних ускладнень.
Що ж стосується народного лікування, то тут, напевно, зайві додаткові коментарі. Хоча в минулих століттях відомо дуже багато випадків виліковування венеричних захворювань подібними шляхами. Це можна пояснити тільки ранньою стадією звернення за допомогою. До того ж всі знахарі використовують різні методики лікування і не виключено, що одним з них могло використовуватися якесь антисептичну народне речовина, що в певних ситуаціях може дати позитивний вплив на перебіг захворювання.
Зараз, в еру сучасних електронних технологій і фармакологічних речовин, просто нерозумно звертатися за допомогою до народних цілителів. На худий кінець, якщо ви хочете, що факт вашого лікування залишався таємним, приватні клініки із задоволенням підуть вам на поступки. Не безкоштовно, звичайно.
Тепер, що ж стосується самого лікування. Звертатися за допомогою необхідно не тоді, коли виникли перші симптоми захворювання. Це необхідно робити ще раніше. Може виникнути питання, як же визначити захворювання до появи його симптомів. Вказати на факт зараження може факт неперевіреного статевого акту. Звичайно, останнього найкраще уникати, але якщо факт уже відбувся, то допомогти може тільки негайний похід до лікаря. Напевно, не варто нагадувати, що проблемами подібного плану займається не тільки дерматовенеролог, а й уролог, який якщо сам не зможе вилікувати, то обов'язково направить до першого.
Зрозуміло, що не завжди можна передбачити зараження, тим більше, що воно може статися і в громадської лазні. У такій ситуації стимулом для звернення до венеролога може стати поява першої клінічної симптоматики. Як правило, на ранніх стадіях венеричні хвороби проявляються свербінням в області статевого члена, почервонінням його шкіри, виділеннями різного роду з сечівника та іншими неприємними симптомами.
Ред. лікар уролог, сексолог-андролог Плотніков А.Н.