Рефлюкс

У медицині рефлюксом називають просування вмісту порожнистих органів людини, назад нормальному його руху.

У деяких фізіологічних процесах рефлюкс є нормою, а головною причиною патологічного рефлюксу часто виступає порушення роботи сфінктерів. Субстанція, яка рухається у зворотному, а не в природному напрямку має назву рефлюксат (рефлюктате).

Розрізняють такі види рефлюксів:

• гастральний;
• верхніх відділів шлункового тракту;
• мочевиделітельних органів;
• протоків печінки, жовчного міхура та підшлункової залози;
• жіночих репродуктивних органів.

Дуодено гастрального рефлюкс

Гастрального рефлюкс є функціональним розладом травної системи, при якому всі вміст дванадцятипалої кишки (напівпереварене їжа, змішана з травними жовчю і ферментами) вкидається в шлунок назад. У свою чергу травні ферменти і жовч, потрапляючи в шлунок, роз'їдають його слизову оболонку. Це захворювання небезпечно тим, що викликає серйозне запалення слизової шлунка, а іноді навіть опіки.

Даний синдром має повну назву дуодено гастрального рефлюкс, тому патологічний процес відбувається в шлунку і дванадцятипалої кишці.

Симптомами дуодено гастрального рефлюксу є:

• постійне відчуття гіркоти у роті;
• диспепсія і відрижка;
• покритий жовтим нальотом язик;
• біль у животі через деякий час після їжі;
• постійний біль під ложечкою.

Наявність даних симптомів говорить про те, що необхідно звернутися до лікаря.

Ерозивний рефлюкс

При більш глибоких ураженнях стінок стравоходу, що супроводжуються утворенням виразок і ерозій на слизовій оболонці останнього, має місце ерозивний рефлюкс. Якщо не почати лікування даного захворювання вчасно, то в результаті може виникнути хронічна виразка стравоходу.

Щоб уникнути розвитку ерозивного рефлюксу вкрай важливо строго дотримуватися наступних рекомендацій по харчуванню:

• повністю відмовитися від алкоголю і куріння;
• приймати їжу часто, але маленькими порціями;
• ретельно пережовувати їжу;
• відмовитися від продуктів, які підвищують кислотність в шлунку;
• відмовитися від копчених, смажених, гострих і солоних продуктів;
• не вживати каву, шоколад і міцний чай;
• відмовитися від супів на м'ясних бульйонах;
• харчуватися щадить їжею м'якої консистенції.

Крім того, при ерозивно рефлюксі не бажано лягати спати або навіть просто відпочивати хоча б протягом години після їжі, а так само не рекомендується носити тісний одяг, здавлюючу черевну порожнину.

Сечовідний рефлюкс

Про сечовідному рефлюксі говорять у тих випадках, коли:

• запалення або анатомічні дефекти перешкоджають відтоку сечі в сечовий системі;
• виникає застій сечі;
• розтягуються стінки сечового міхура;
• відбувається повернення сечі під тиском назад в сечовід.

Іншими словами сечовідний рефлюкс являє собою функціональний розлад сечовивідних органів, яке призводить до зворотного ввезенню сечі в сечоводи і нирки з сечового міхура. Це небезпечно тим, що несвоєчасне лікування рефлюксу даної форми загрожує порушенням роботи нирок.

Основними причинами виникнення цього захворювання є:

• фізіологічна вроджена аномалія гирла сечоводу, що перешкоджає або утрудняє процес виведення сечі;
• порушення роботи сечового міхура, що викликає підвищення тиску сечі всередині нього;
• порушує еластичність тканин сечоводу хронічний цистит.

Сечовідний рефлюкс характеризується відсутністю специфічних і типових симптомів. Як правило, він починає проявлятися під час супутніх хвороб, наприклад пієлонефриту. При відсутності ознак простудного захворювання у разі різкого підвищення температури (понад 39 градусів), сильних болях в області живота і попереку, а також при порушенні сечовипускання слід якнайшвидше пройти обстеження і почати терапію. У разі прогресування даної форми захворювання є ймовірність вторинного ураження нирок, що може стати причиною їх видалення.

Терапія рефлюксу

Ключову роль у лікуванні рефлюксу грає вчасно поставлений діагноз і адекватна схема терапії, оскільки будь-які типи рефлюксів викликають серйозні хронічні захворювання.

Найчастіше рефлюкс виявляється лікарем при огляді пацієнтів, які страждають захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту або сечовиділення. У даних випадках лікування рефлюксу здійснюється або одночасно з цими захворюваннями, або після завершення терапії.

Лікування рефлюксів необхідно проводити строго за призначенням фахівця і під його наглядом, для того, щоб звести до мінімуму можливі наслідки і ускладнення.