Вінпоцетин

Вінпоцетин відноситься до коректорам мозкового кровообігу. Препарат стимулює процеси кровообігу і метаболізму в головному мозку.

Фармакологічна дія

Згідно з інструкцією, Вінпоцетин має судинорозширювальну, антиагрегационное, антигіпоксичну дію і покращує мозковий кровообіг. Препарат діє розслабляючи на гладку мускулатуру судин в головному мозку і стимулює, насамперед, кровопостачання ішемізованих областей, не змінюючи при цьому інтенсивність кровопостачання в інтактних ділянках.

Прийом кошти призводить до розширення судин мозку і посилення кровотоку. В результаті застосування Вінпоцетину поліпшується постачання тканин мозку киснем і енергетичними субстратами, метаболізм в тканинах перемикається на енергетично більш вигідне аеробний напрям, поліпшується переносимість гіпоксії тканинами головного мозку. Згідно відгуками, Вінпоцетин незначно знижує системний артеріальний тиск.

Препарат підвищує зміст у тканинах мозку цАМФ і АТФ, а також катехоламінів, а саме дофаміну і норадреналіну. При його прийомі знижується функціональна активність клітинних трансмембранних натрієвих та кальцієвих каналів, рецепторів NMDA і AMPA.

Таблетки Вінпоцетин та інші форми лікарського засобу збільшують деформованість еритроцитів і зменшують агрегацію тромбоцитів, завдяки чому знижується в'язкість крові. Діюча речовина препарату має антиоксидантну дію, а також забезпечує нейропротекторний ефект.

Згідно з інструкцією, Вінпоцетин при прийомі всередину швидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Біодоступність лікарського препарату становить 50 - 70%. Діюча речовина має здатність проходити крізь плаценту і проникати у грудне молоко. У печінці біотрансформується до метаболітів, головний з яких - аповінкамінова кислота - характеризується певною фармакологічною активністю. Виведення цих ліків з організму здійснюється нирками із сечею в основному у вигляді метаболітів, незначна кількість виводиться в незмінному вигляді.

Форма випуску

Вінпоцетин являє собою білий кристалічний порошок. Майже не розчиняється у воді, розчиняється в спирті. В якості лікарського засобу випускається у вигляді концентрату для приготування розчину для ін'єкцій та розчину для внутрішньовенного введення. Також випускаються таблетки Вінпоцетин.

Показання до застосування Вінпоцетину

За інструкцією, Вінпоцетин використовується у разі гострих і хронічних порушень мозкового кровообігу, у тому числі при інсульті, вертебро-бразілярной недостатності, мозкових травмах, атеросклерозі, судинної деменції, гіпертонічної і посттравматичної енцефалопатії. Прийом препарату ефективний при переміжної недостатності і спазмі судин головного мозку.

Відгуки про Вінпоцетину вказують на те, що препарат допомагає при неврологічних і психічних порушеннях у пацієнтів з цереброваскулярною недостатністю, які проявляються головними болями і запамороченнями, у тому числі лабіринтового походження, порушеннями пам'яті і руховими розладами, включаючи апраксию і афазію.

Також застосування Вінпоцетину показано при судинних захворюваннях очей, таких як дегенеративні зміни судинної оболонки, сітківки або жовтої плями, часткові оклюзії артерій і вторинна глаукома в результаті обтурації судин. Також лікарський засіб призначають для полегшення симптомів хворобі Меньєра, кохлеовестібулярние невриту, при шумі у вухах і старечої приглухуватості. Судячи з відгуків, таблетки Вінпоцетину ефективні для усунення вазовегетатівних проявів клімактеричного синдрому за умови поєднання з гормонотерапією.

Протипоказання

Таблетки Вінпоцетин та інші лікарські форми препарату протипоказані при гіперчутливості до головного діючої речовини і допоміжних компонентів. Препарат не призначають вагітним і годуючим жінкам, при важких формах ішемічної хвороби серця і аритмії, при підвищеному внутрішньочерепному тиску, а також в перші 5 - 7 днів після церебрального геморагічного інсульту, поки не вщухнуть гострі явища. З обережністю призначають Вінпоцетин в дитячому віці.

Спосіб застосування Вінпоцетину і дозування

Для прийому всередину призначають Вінпоцетин в таблетках по 5 - 10 мг 3 рази на добу. Підтримуючу терапію проводять з дозуванням по 5 мг 3 рази на добу. Курс лікування вінпоцетин, за відгуками пацієнтів, становить близько 2 місяців.

При гострій фазі захворювання препарат у разі необхідності вводять крапельно, внутрішньовенно. При цьому починають з дози 20 мг, поступово збільшуючи її протягом 3 - 4 днів за умови гарної переносимості препарату. Максимальна доза - 1 мг на кг ваги на добу. Курс лікування при цьому становить від 10 днів до двох тижнів. Після цього пацієнта переводять на прийом препарату внутрішньо з поступовим зниженням дози перед повною відміною.

Особливі вказівки по застосуванню Вінпоцетину

При прийомі таблеток Вінпоцетину та внутрішньовенному введенні препарату необхідно враховувати, що він підвищує ризик геморагічних ускладнень на фоні гепаринотерапії, а також підсилює дію гіпотензивних ліків.

Відповідно до інструкції, Вінпоцетин не слід приймати при лабільному артеріальному тиску і низькому тонусі судин. При парентеральному введенні пацієнтам з цукровим діабетом рекомендований контроль концентрації глюкози в крові. Внутрішньовенне введення препарату заборонено хворим з патологією серця, так як існує ризик розвитку аритмії.

Призначення Вінпоцетину дітям можливе тільки за рішенням лікаря, так як в медичній практиці немає достатніх даних щодо використання Вінпоцетину в дитячому віці.

Препарат не рекомендують для прийому під час керування транспортними засобами та механізмами, а також людям, чия професія вимагає підвищеної концентрації уваги.

Побічні дії при застосуванні Вінпоцетину

Вінпоцетин може викликати запаморочення, головний біль, порушення сну, слабкість. Також можлива поява таких симптомів, як сухість у роті, нудота, печія, пітливість і алергічні реакції. Для усунення подібних станів пацієнтові промивають шлунок, призначають активоване вугілля та симптоматичну терапію.