Аналіз на коклюш
являє собою одну з найпоширеніших інфекційних хвороб, до збудника (коклюшная паличка) якої сприйнятливі і діти, і дорослі. Зараження цією паличкою відбувається повітряно-краплинним способом. Носієм коклюшної палички може бути не тільки хвора людина, але й абсолютно здоровий. Діти раннього, а також дошкільного віку перебувають у групі особливого ризику, оскільки в цьому віці вони ще не володіють специфічним імунітетом.Перші ознаки даного захворювання нагадують симптоматику ГРЗ. Хворі скаржаться на рідкісний сухий кашель, незначне підвищення температури тіла, слизові виділення з носової порожнини і легке нездужання. Приблизно на дванадцятому-чотирнадцятий день у хворого з'являються характерні симптоми коклюшу - спазматичні напади (коли важкий кашель змінюється неприємним свистячим вдихом). Кашльові поштовхи настільки важкі, що у пацієнта набрякають шийні вени і синіє шкіра обличчя. У цей період хвороба може призвести до виникнення клоніко-тонічних судом або зупинці дихання у грудних дітей. Хворий на добу може пережити від п'яти до п'ятдесяти нападів. Іноді кашель провокує сильну блювоту. Тривалість такого кашлю становить приблизно один місяць, після чого недуга переходить в безпечну для здоров'я хворого форму.
Які аналізи здають на коклюш?
На запитання «Які аналізи здають на коклюш?», Медспеціалісти відповідають наступним чином:
- Загальний (клінічний) і біохімічний аналіз крові на коклюш.
- Загальний аналіз мокротиння.
- Загальний аналіз сечі.
- Імунологічні методи аналізу крові, а також виділень з носа.
- Бактеріологічне дослідження.
Вищеперелічені аналізи на коклюш і паракоклюш дають можливість бачити повну клінічну картину даних хвороб.
Біохімічний аналіз крові і загальний аналіз сечі призначаються з метою визначення можливих ускладнень. Сприятливий перебіг кашлюку не вимагає їх проведення, так як показники цих аналізів будуть в нормі.
Загальний аналіз крові показує лейкоцитоз (збільшення кількості лейкоцитів). Що стосується лейкоцитарної формули, то в ній переважають лімфоцити. Потрібно відзначити той факт, що ступінь лейкоцитозу залежить від форми і тяжкості захворювання. У ослаблених, але щеплених дітей зміни в аналізі крові на коклюш відсутні. При цьому захворюванні швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) знаходиться на нормальному рівні або трохи знижена. Зміни в картині крові спостерігаються виключно в катаральній фазі коклюшу.
Ще одним важливим аналізом на коклюш і паракоклюш, який допомагає лікареві на ранній стадії поставити діагноз, є бактеріологічний метод дослідження. Він являє собою посів на живильні середовища.
Що стосується імунологічних методів аналізу крові, а також виділень з носа, то вони при кашлюку виявляють в крові наявність імуноглобуліну М, а в слизу з носа - імуноглобуліну А. Наявність даних антитіл можна побачити вже з третього тижня хвороби. У підвищеної концентрації вони зберігаються протягом трьох-чотирьох місяців. Якщо говорити про імуноглобулінах G, то вони починають формуватися через чотири тижні від початку захворювання. У крові вони зберігаються протягом декількох років. Аналіз даних антитіл дає можливість медичним фахівцям судити про те, чи хворіла дитина вищевказаним недугою чи ні.
Що собою являють бактеріологічні аналізи на коклюш?
Бактеріологічні аналізи на коклюш в перші чотирнадцять днів захворювання вважаються основним методом діагностики. Бактеріологічне дослідження полягає в тому, що у пацієнта беруть матеріал (наприклад, мазок з носа або глотки), сіють його на живильне середовище і в стерильних умовах пророщують мікроби з метою подальшого їх вивчення. Що стосується швидкості росту колоній бактерій, то вона досить висока. Результат аналізу може бути готовий вже на третій-четвертий день. Одним словом, бактеріологічні аналізи на коклюш є головним методом ранньої діагностики даного захворювання.
Взяття матеріалу займає всього лише кілька секунд. Забір зразка є неприємною процедурою, але не супроводжується вираженим дискомфортом. У маленьких діток пробу беруть не з глотки, а з носа.
Раніше для отримання матеріалу застосовувався метод «кашельних пластинок». Скляну ємність, яка називається чашка Петрі, заповнену середовищем, давали хворому, щоб він туди покашляв. Краплі мокроти, що осіли безпосередньо на середу, в закритій ємності відправлялися в лабораторію. Чашку з мікроорганізмами поміщали в найбільш сприятливі для їхнього росту умови. В даний час цей метод бактеріологічного аналізу на коклюш застосовується дуже і дуже рідко, так як маленькі діти в більшості випадків кашляють «неправильно». У таких пацієнтів легше зробити забір матеріалу безпосередньо з носа.
