» » Лімфогранулематоз

Лімфогранулематоз


Симптоми лімфогранулематозу

Лімфогранулематоз (друга назва лімфома

Ходжкіна) - відноситься до ряду онкологічних хвороб і характеризується як захворювання лімфатичної системи, в процесі якого в лімфатичної тканини можна виявити клітини Березовського-Штернберга-Ріда (вчені, які відкрили дану хворобу). Діагностується лімфогранулематоз у дітей і у дорослих. Більшою мірою виявляється лімфогранулематоз у дітей підліткового віку, а також зустрічається у дорослих людей у віці 20, 50 років.

Причини захворювання

Слід сказати, що питання про причину виникнення лімфогранулематозу у дітей і дорослих досі залишається без відповіді, хоча вивчено дане захворювання було ще в 1832 році вченим-медиком Ходжкіна.

На думку деяких фахівців, збудником хвороби є вірус Епштейна-Барра, який також є збудником інфекційного мононуклеозу. Збудники даного вірусу часто виявляються в клітинах пухлини. Вчені припускають, що саме цей вірус викликає мутації лімфоцитів, і їх кількість починає багаторазово збільшуватися.

Симптоми лімфогранулематозу

Одним з перших симптомів лімфогранулематозу можна назвати суттєве збільшення лімфатичних вузлів в розмірі. Це особливо помітно на шиї, в області паху і в пахвових западинах. Проте спостерігається відсутність больових відчуттів, які неодмінно присутні при інфекційних захворюваннях. Лікування антибіотиками не призводять до зменшення розмірів лімфатичних вузлів. Кашель і утруднене дихання стають наступними симптомами лімфогранулематозу, внаслідок частого поразки лімфатичної тканини, розміщеної у грудній клітці. Тобто збільшені лімфатичні вузли здійснюють тиск на бронхи і легені.

Супутніми симптомами лімфогранулематозу є:

  • Підвищена температура;
  • Слабкість і пітливість;
  • Розлади травлення;
  • Втрата ваги.

Протікати дане захворювання може як з проявом вищеописаних симптомів лімфогранулематозу, так і при повній відсутності таких.

Діагностика

Для постановки діагнозу необхідно провести цілий комплекс досліджень, які включають лікарський огляд, отримання загального і біохімічного аналізу крові, а також біопсію збільшеного лімфатичного вузла з імунологічним та морфологічним дослідженням. Природно, остаточне рішення в постановці діагнозу допоможе прийняти мікроскопічне дослідження частинки пухлинної лімфоїдної тканини, взятої при біопсії. Якщо в тканини лімфатичного вузла дійсно виявляються пухлинні клітини і особливі клітини Березовського-Штернберга-Ріда, то можна говорити про наявність лімфогранулематозу.

Також велику роль в діагностуванні даного захворювання грає променева діагностика, до числа якої належить рентгенографія, магнітно-резонансна та комп'ютерна томографія. Завдяки такому дослідженню можна визначити наявність пухлин в різних частинах організму, які недоступні лікаря при візуальному огляді.

Також променева діагностика призначається для визначення стадії лімфогранулематозу.

Види захворювання

Говорити про наявність конкретного виду даного захворювання можна тільки після дослідження зразка тканини лімфатичного вузла при проведенні біопсії. Так розрізняють п'ять видів даного захворювання:

1. нодулярний склероз (найбільш часто діагностується у пацієнтів);

2. змішано-клітинний;

3. лімфоїдневиснаження (зустрічається менше ніж у 50% випадків);

4. нодулярний з яскраво-вираженим переважанням лімфоцитів.

Стадії лімфогранулематозу

Існує 4 стадії лімфогранулематозу, що визначаються залежно від рівня поширеності хвороби:

I стадія - локалізація пухлини в лімфатичних вузлах однієї зони організму або в одному органі.

II стадія - відзначається ураження тільки лімфатичних вузлів відразу в декількох зонах організму з одного боку діафрагми або в сукупності з ураженням органу за межами лімфатичних вузлів.

III стадія - пухлина вразила лімфатичні вузли по обидві сторони діафрагми, супроводжувати цьому може ураження селезінки. До третьої стадії Діагностика лімфогранулематозухвороби також відноситься поєднання ураженості лімфатичних вузлів з обох сторін діафрагми з ураженням окремої ділянки або всього внелімфатіческого органу (стадія IIIE). Якщо до вищеописаної картині додається і ураження селезінки, то діагностується стадія IIISE. Третя стадія першого типу III (1) супроводжується локалізацією пухлинного процесу у верхній частині очеревини, а при другому типі третій стадії III (2) відзначається ураження лімфатичних вузлів, що знаходяться уздовж аорти і в області таза.

IV стадія - пухлина поширюється, вражаючи не тільки лімфатичні вузли, але і переходячи у внутрішні органи: нирки, кістковий мозок, печінка, кишку.

Додавання до номера стадії лімфогранулематозу букви «Е» означає наявність ураження органів і тканин, розміщених поблизу з ураженими лімфатичними вузлами. Надбавка літери «S» говорить про поразку селезінки.

Лікування лімфогранулематозу

В даний час проводиться успішне лікування лімфогранулематозу з прогнозом повного одужання. Все залежить від стадії захворювання і від своєчасності звернення хворого за медичною допомогою. На першій і другій стадії це захворювання лікується практично зі стовідсотковим результатом, але і на більш пізніх стадіях правильно призначене лікування, проведене в належному обсязі, дає хороші результати.

При діагностуванні у пацієнта I і IIA стадії лімфогранулематозу призначається лікування методом променевої терапії, при необхідності також проводять хіміотерапію. Подібна методика лікування лімфогранулематозу ефективна і при стадіях IIB і IIIA. Більш пізні стадії захворювання з поширенням пухлини вимагають проведення 6-ти, 8-ми циклів хіміотерапії. В особливо важких випадках лікар може призначити сеанси високодозової хіміотерапії з аутологічної трансплантацією кісткового мозку.

Лімфогранулематоз: прогноз

Можна сказати, що ступінь впливу даного захворювання на трудову діяльність людини і на спосіб життя в цілому, більшою мірою залежить не від стадії захворювання та поширеності ураження, а від своєчасного і правильного лікування лімфогранулематозу, яке в більшості випадків дає прекрасні результати. При сучасних методики лікування, практично в 60-80 відсотках випадків лімфогранулематозу прогноз при правильному лікуванні оптимістичний. Тому прилімфогранулематозі прогноз буде позитивний в разі уважного ставлення пацієнта до свого здоров'я і проходженні ним повного курсу лікування, призначеного лікарем.

Профілактика хвороби

На жаль, до теперішнього часу ефективна профілактика даного захворювання не розроблена. Більшою мірою приділяється увага профілактиці рецидивів, для цього вимагається неухильне дотримання програми призначеного лікування лімфогранулематозу та виконання необхідного режиму і ритму повсякденному житті. Серед найбільш поширених причин повторного прояви хвороби можна назвати інсоляції, вагітність. Після перенесення даного захворювання можливість вагітності допустима через два роки з моменту ремісії.

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!