» » Гідротубація маткових труб

Гідротубація маткових труб


Гідротубація (грец. Hydor води + лат. Tuba труба) - введення рідини через порожнину матки в маткові труби для встановлення їх прохідності або з лікувальною метою. Раніше гідротубацію широко застосовували для діагностики та лікування трубного безпліддя. У сучасних умовах гідротубацію здійснюють після пластичних операцій на маткових трубах з метою динамічного спостереження за прохідністю оперованою труби і запобігання запальних і спаєчних процесів, а також після видалення однієї з маткових труб (сальпінгекіслотоміі) для уточнення прохідності залишилася труби. Застосування гідротубації для лікування трубного безпліддя багатьма дослідниками заперечується. Для діагностики трубного безпліддя використовують хромосальпінгоскопію - огляд маткових труб під час лапароскопії з одночасним введенням в них через порожнину матки розчинів фарбувальних речовин (індиго кармін, метиленовий синій), що дозволяє візуально уточнювати прохідність і функціональний стан маткових труб, виявляти перітубарние спайки й інші причини безпліддя .

Умовами проведення гідротубації є I і II ступеня чистоти піхви, відсутність патогенної флори в мазках з каналу шийки матки і сечовипускального каналу, відсутність патологічних змін в крові та сечі. Гідротубація протипоказана при гострих і підгострих запальних процесах в статевих органах, пухлинах матки та її придатків, важких серцево-судинних захворюваннях, інфекційних хворобах.

Гідротубацію виконує лікар в стаціонарі або в амбулаторних умовах. Її проводять у процедурному кабінеті на гінекологічному кріслі. Для встановлення прохідності маткових трубгідротубацію здійснюють в період з 7-8-го по 24-й день менструального циклу. Передгідротубаціей спорожняють кишечник і сечовий міхур, зовнішні статеві органи обробляють розчином йодоната. У порожнину матки вводять ізотонічний розчин хлориду натрію за допомогою шприца для внутрішньоматкових вливань з пристосуванням для герметизації каналу шийки матки або спеціального апарату. При повній прохідності маткових труб розчин зі шприца при тиску на поршень надходить легко і не випливає після видалення наконечника з каналу шийки матки. При непрохідності маткових труб в області перешийка 2-3 мл розчину вводяться вільно, потім надходження рідини припиняється і при ослабленні тиску на поршень вона випливає назад. При непрохідності маткових труб в області ампули введення рідини супроводжується болями в пахових областях, рефлюкс з'являється після вливання 4-5 мл рідини-нерідко рідина з маткових труб надходить в піхву через кілька хвилин або годин після введення - феномен hydrops tubae. Якщо маткові труби прохідні частково, надходження рідини відбувається дуже повільно.

При проведенні дослідження за допомогою спеціальних апаратів тиск в матці реєструється на стрічці самописця. У разі повної прохідності маткових труб тиск в системі падає по досягненні 60 мм рт. ст. (в результаті проходження рідини з маткових труб в черевну порожнину) - при частковій прохідності маткових труб падіння тиску настає при 100-120 мм рт. ст., при повній непрохідності падіння тиску не відбувається. При непрохідності в області перешийка коливання тиску в системі не проісходіт- при непрохідності в ампулярних відділах можливі ритмічні невеликі коливання тиску за рахунок перистальтики маткових труб. У разі розтягування маткових труб тиск незначно падає, можуть з'являтися болі в низу живота.

Для запобігання запальних і спаєчних процесів в маткові труби вводять антибіотики, глюкокортикоїди, протеолітичні ферменти, лидазу та інших.- попередньо їх розчиняють у 0,25% розчині новокаїну або фізіологічному розчині хлориду натрію (розчини, що вводяться в порожнину матки, повинні бути стерильними). Процедури починають з 2-3-го дня після закінчення менструації і закінчують за 2-3 дні до очікуваної менструації.

Поділися в соц мережах:

Рекомендуємо також


Увага, тільки СЬОГОДНІ!